Тріумф прогресії: Animals As Leaders "The Madness of Many"
Присвятивши останній реліз "The Joy of Motion" рівноцінному поєднанню технічної складової з різножанровими елементами, віртуозне тріо на чолі з Тосіном Абасі вирішило на ще більш претензійну спробу, а саме — досягнення максимально можливої синергії між трьома музикантами, більш того — їх особистостями як творців.
Творчість Animals As Leaders багато в чому унікальна; будучи дітищем свого часу, окрім тісно пов'язаних дженту і мат-металу, воно включає в себе значну частку прогресиву, що дозволяє віднести їх музику до джаз-ф'южену. На сьогоднішній день вони найвідоміші та найяскравіші представники свого жанру, по-справжньому освіжити який у металі не могли, здається, з часів Cynic.
"The Madness of Many" з перших акордів набирає стрімкий темп, який здає оберти лише у фінальних треках з усвідомленою подачі музикантів. Висока виконавська майстерність дозволяє наситити пісні величезною кількістю збивок, ритмів, хуків; чергуючи темпи, немов колоду гральних карт, змінюючи динаміку і мелодику досить швидко, щоб не змішати все у кашу, композиції містять у собі безліч пам'ятних моментів. Від треку до треку слухач рухається наче пасажир американських гірок до нового підйому і різкого спуску, супроводжуваний захопленими вигуками.
Коментувати хочеться кожен окремий трек, як екзотичну композицію "Arithmophobia", що відкриває лонгпоей, задаючи йому високу швидкість, так і "Ectogenesis" з екстраординарним відрізком бас-барабанів і вражаючою перкусією та поліритмічну "Private Visions of the World", де кожен музикант веде мелодію своїм шляхом, залишаючись у межах загального аудиального малюнка, чи то серію фінальних ліричних пісень. Так, є менш яскраві композиції, але кожна з них володіє індивідуальністю, і в будь-якому з 10 треків є щось, чим кожен із музикантів може пишатися.
Трек-лист:
- Arithmophobia
- Ectogenesis
- Cognitive Contortions
- Inner Assassins
- Private Visions of the World
- Backpfeifengesicht
- Transcentience
- The Glass Bridge
- The Brain Dance
- Apeirophobia
Висока щільність треків досягається всього трьома людьми, але складати дифірамби майстерності цій трійці вже звична справа. Бас-гітара виконує начебто складну цифрову операцію, до її гри саме час додавати субтитри, ударник із привабливою легкістю керує ритмами і поглиблює ритм-секцію, особливо виділяючись під час гри із бас-барабаном. Але найважливіше, що в їхній музиці не видно й частки натяку на безплідну творчість, вони не втішаються своєю майстерністю, і якщо раніше це іноді помічалося, то тепер AAL пишуть альбоми не для демонстрації своєї віртуозності, бо в цьому випаду вийшов би настільки технічно винятковий, наскільки і слабкий у художньому плані твір, як у DragonForce з їх швидкісними соло.
Повністю відмовившись від лірики, хлопці не видають декоративний, поверхневий саунд; якщо хтось ще сумнівається, що відсутність слів завдає шкоди образності, то можу запевнити: їх музика — це плутаний дзеркальний лабіринт, нескінченні сходи, що нагадують "Відносність" Ешера — ці та інші схожі асоціації виникають при прослуховуванні альбому. Animals As Leaders спілкуються мовою інструментів, уподібнюючись грі слів письменників, грають зі слухачем звуками, підкидаючи один аудіо-ребус за іншим. І справа не в складності розгадування — хлопці розбавляють каверзні партії більш традиційними інгредієнтами — а в задоволенні від самого процесу сприйняття.
"The Madness of Many" — це тріумф прогресії і взаємодії творчих умів, муз трьох різних майстрів, це калейдоскоп ламаних мелодій і свято ритмічних експериментів. Новий альбом є якісним стрибком для колективу в усіх відношеннях. Залишаючись яскравими представниками свого напрямку, їх не пригнічує важка ноша відповідальності за долю жанру, як багатьох їхніх більш іменитих колег. Слухаючи щось подібне розумієш, що тільки із глибокою пристрастю до своєї справи можна записати щось подібне.
Автор рецензії — Олександр Твердохліб
Переклад з російської — Anastezia