​"Ніколи не повторимо 'The Sun'": Інтерв’ю з Somali Yacht Club

Фото – Andriy Pasternak — "Ніколи не повторимо 'The Sun'": Інтерв’ю з Somali Yacht Club
Фото – Andriy Pasternak

Свій другий лонгплей "The Sea" львів'яни Somali Yacht Club випустили трохи більше року тому. Альбом добре прийняли за кордоном, більш вибагливо до нього підійшли в Україні, і ця різниця в оцінках, як зізналися музиканти, здивувала, проте анітрохи не змусила засумніватися, що гурт на правильному шляху. Незабаром після релізу Артур, Ігор та Лесик відіграли сети в Австрії, Угорщині, Італії, Німеччині, Іспанії, зібрали свій перший мільйон прослуховувань на YouTube і вже замислилися про нові висоти: аж надто їм кортить заскочити з концертом у кілька залів Британії та Австралії.

Ми розпитали у тріо про минулі тури в компанії Straytones та Stoned Jesus, життя на колесах в цілому і різницю в аудиторіях Європи та України, а також поцікавилися творчими планами на майбутнє.

Вперше за останні кілька місяців слухав вас наживо на початку вересня — на розігріві у Stoned Jesus у Києві. Я тоді помітив певні проблеми з вокалом та зі звуком. Здалося чи все ж щось пішло не за планом у цей вечір?

Артур [далі — А.]: На скільки я пам’ятаю, то технічних проблем не було. Ми дуже хотіли зіграти на презентації альбому Stoned Jesus, підтримати їх і потусити разом, але була якась змученість, легкий мандраж і, мабуть, це далося взнаки. Крім того, сцена в "Бінго" трохи важка — вона висока і відділена огорожею від глядачів, що психологічно вже порушує зв’язок з публікою. Виступ був не такий яскравий як хотілося. Отаке відчуття було в мене. Але якщо були проблеми зі звуком, то це питання взагалі до звукорежисера.

Ігор [далі — І.]: Не пам’ятаю насправді, здається, все класно було.

Лесик [далі — Л.]: Давно було. Не пам'ятаю.

Somali Yacht Club під час виступу у Києві. Фото — Mila Immorality

Наскільки можу судити з відео ваших зарубіжних сетів, виглядають вони дещо жвавішими: і в плані того, як ви себе поводите на сцені, і в плані активності слухачів. Чи помічаєте ви самі цю різницю? Чимось особисто для вас відрізняються аудиторії на вітчизняних концертах та за кордоном?

А.: Дивно робити таке розділення. На українські виступи налаштовуватися відразу грати на "півшишечки"? Та ні, ми не робимо такого. Круто горіли на Burn the Scene for Fun, наприклад. Тут справа в іншому, справа в публіці — коли в Одесі на концерт збирається ледве 80 чоловік, то ентузіазм падає. Так, це звучить пафосно, мол, якщо не збираєте стільки людей, то ваша ж і вина — або не цікаві слухачам, або промоушен слабкий. Нехай, але факт лишається фактом — за кордоном відвідуваність краща, що не може не радувати. Зрозумій мене правильно, ми ніколи не цуралися грати перед малою публікою, але коли є вибір, то обираємо краще для себе.

І.: Абсолютно немає значення, де грати, якщо люди вриваються, то вриваються. Напевно, тут помилка вижившого, бо знімають і викладають зазвичай кращі виступи :)

Л.: Скиньте, пліз, відео з зарубіжних сетів :) Насправді, нема такого, єдиний фактор, який впливає на поведінку на сцені — це комфорт на тій же сцені. Деколи фізично буває не дуже вільно, деколи звук на сцені наламує. Але якщо є віддача від слухачів, то стає байдуже, де грати.

Минулого вересня ви побували в країнах Європи, де ділили сцену з киянами Straytones. Як все пройшло?

А.: Пройшло шикарно! Ми просто закохалися в цих чуваків і чувіху, і досі переписуємося і плачемося один одному як же круто було разом. Вони всі троє дуже різноманітні і знайомство з кожним мало свій колорит. Перед туром були звичайні переживання стосовно сходження з людьми, стосовно конфліктів, але все пройшло легко. Накурені в Софії всі разом вчили болгарську по місцевому телебаченню, сміялися в Тессалоніках, що наших промоутерів звуть Геркулес і Танос, купалися в морі і бухали на пляжі в Патрах, тусили з місцевими на вуличному фестивалі в Пловдіві, змагалися на витривалість в шотах і в настільному футболі в Бухаресті, жартували про 300 і арабське сальто! Ах***но було! Straytones — кльові ^_^

І.: Прекрасно, було весело. Чудові балкани, прекрасна Греція і егегегейське море.

Л.: Чудовий тур з прекрасними людьми. Недосип, тупі жарти (це прекрасно), постійний угар і прекрасні по атмосфері концерти. Найбільше вразило і "made my day", коли в Пловдіві до концерту зайшов у локальний паб і побачив бармена і офіціантку в нашому мерчі. Це було дуже несподівано і приємно.

Розкажіть про цей міні-тур на дві команди, як виникла ідея, як проходила його організація?

І.: Написав орг із Греції, що давайте приїжджайте, добили датами по дорозі, взяли і приїхали.

Л.: Тут, насправді, немає нічого особливого. Мільйон меседжів і переписок, щоб все утрясти. Ідея поїхати зі Straytones з'явилась вже після того, як запланували концерти в Греції.

В одному з інтерв'ю ви називали себе "нішевим" гуртом, чи відчуваєте ви себе такими на сцені європейських клубів?

А.: Я бачу ріст із кожним виїздом — все більше людей ходить на виступи, все більше людей підспівує. Але роботи ще дуже багато. Не впевнений по чому судити нішевість, але, думаю, ми ще нішова група.

І.: Та хз. Не відчував себе по іншому якось. Напевно, нішеві.

Л.: Напевно, нішова група і такою і залишимось. Це не є якийсь поганий епітет, просто об'єктивно частіше граємо на таких же нішевих psychedelic/stoner/whatever концертах і фестивалях для публіки на мерчі груп зазначених жанрів. В Європі я це ще більше відчуваю, хоч це і не надто хвилює.

В цілому ж, на вашу думку, нішевість є більше рисою позитивною чи негативною? Чи впливає це якось на вашу творчість?

А.: Нішові групи мають щирість, вони не відволікаються на інші проблеми, які пов’язані з ростом групи (і, як результат, виходом з нішового стану), що дозволяє лишатися чесним і концентруватися суто на творчості. Для мене це важливі речі. Тому в нішевості вбачаю позитивні сторони. З задоволенням ходжу на виступи таких груп. Відкриттям останніх років в цьому плані були Shortparis.

Але це зовсім не значить, що з набуттям групою популярності зникає їхня щирість. Якраз тут і полягає мистецтво компромісів між кращими і легшими умовами для творчості і музичною концентрацією.

І.: Мені здається, що це якись майже маркетологічний термін. Є музика, є люди які її слухають. Хтось за унікальністю ганяється, а хтось просто музику хоче послухати.

Л.: Теж думаю, що це якась надумана категорія.

У Греції ви грали три дні поспіль, три дні — три міста. Чим так привабила вас ця країна?

А.: Вона не була для нас привабливою, бо ми не були в ній до цього — просто така логістика була зручною. Але країна, насправді, дуже сподобалася — неймовірне поєднання безкрайніх гір і нескінченних морських широт! А от самі греки здивували, вони не прості.

І.: Така була пропозиція від місцевого промоутера. Сенсу так далеко їхати без достатньої кількості концертів — мало.

Л.: Тут прагматичніший підхід — є просто можливість зіграти побільше концертів на зручних умовах у цій країні. Давно хотіли поїхати, бо чули багато схвальних відгуків про публіку. Підтверджуємо.

Далі ж за планом у вас був більш об’ємний тур зі Stoned Jesus. Як вам гастролювати з цими хлопцями? Позаминулого року ви вже мали схожий виїзд до Європи.

А.: Дивно, що ми досі не їздили разом, бо Stoned Jesus дуже допомагають нам, багато чим завдячуємо їм та Ігорю Сидоренко зокрема. Мабуть, в них були кращі варіанти, ахах :) Минулого року ми мали тур трохи схожий хіба що країнами, які відвідували. Він був для нас визначальним, бо робили його цілком самотужки. Цікаво було чи вдасться нам і як все пройде. Вдалося корявенько, бо логістика залишала бажати кращого, але ми дуже задоволені — мали гарні виступи, людей було достатньо, були в Андоррі, бачили форт Буаяр, закохалися в Барселону!

Читайте також: Інтерв'ю з Ігорем Сидоренко: "Краще працювати на результат, ніж візуалізувати собі стадіони"

Щодо туру зі Stoned Jesus, то загалом дуже задоволені. Знову ж переживали за конфліктні ситуації, але нічого такого не було, все гладко. Цікаво було подивитися на інший рівень, на якому кияни зараз є. У нас, наприклад, вперше був мерч-гай, на якому наполягли Stoned Jesus і це був крутий хід — ця людина значно полегшила життя. Переймали досвід старших колег по цеху, примірялися до таких довгих і важких турів (3 тижні — це багато!), тусили "рєдко, но мєтко" — показували члени німецьким прикордонникам, дивилися фільми про "Чужого" в бусі. Stoned Jesus також різні в плані характерів, як я казав вище про Straytones, але цим і цікаві! Прості і свої хлопці.

І.: Прикольно, все чітко і злагоджено. Мені особисто дуже комфортно. З кожним з учасників можна дуже детально поговорити-обговорити якісь задроцькі теми.

Л.: Якщо чесно, я побоювався, що спільний і тісний побут впродовж 3 тижнів може позначитись негативно на нашій дружбі. За моїми відчуттями, на щастя, все вийшло навпаки. Тільки тісніше здружилися, перейняли досвід, подивились разом "Predator" у Вені. Під кінець туру хотілось турити далі.

Як вам взагалі "життя на колесах"? Судячи з графіку, вільного часу у вас майже немає.

А.: На 4-5 день включається режими автомату і виживання — ти не хворієш, можеш спати/дрімати у будь-якій позі. Але з довгим туром пізніше починаєш сумувати за близькими і друзями. Дуже важливо організовувати собі дей-офи в турах. Це не вигідно фінансово, але це важливий відпочинок, бо щоденний графік переїзд+виступ тебе випалює і все стає не в кайф, ти перестаєш горіти. Ну або починати нюхати кокс))

На рахунок вільного часу... Зараз нам вдається поєднувати регулярну роботу з туровими виїздами, але разом із тим немає часу на себе. Я от хочу провести час із дівчиною, але поки не можу. Сподіваюсь, що це зараз необхідний етап для росту групи, а пізніше стане легше або взагалі зникне потреба в регулярній роботі.

І.: Мені асоціюється з довгим походом в гори. Поки ти йдеш буває дуже важко і єдина думка це — "навіщо". Але опісля лишаються тільки приємні спогади.

Л.: Деколи дуже схарює і накопичується туга за домом і близькими тобі людьми. Зауважив, що завжди важко на початку туру (навіть звучала чітка цифра, що саме 4-й концерт туру найважчий), потім якось втягуєшся, організм вчиться спати і висипатися сидячи, розставляються пріоритети щодо вільного часу в містах, які відвідуєш. Зате от знаходиться час для читання, наприклад :)

Фото Somali Yacht Club — Andriy Pasternak

Як оцінюєте сьогодні шанси, можливості потягнути самостійний тур Європою? Можливо, вже є певні плани щодо цього?

А.: У 2017-му, як я вже казав, робили тур самі. Це важкувато, але цілком можливо. Потрібно з чогось почати — мати запрошення на фестиваль, наприклад. Далі продумати маршрут навколо цієї першої точки, зібрати контакти організаторів по знайомим музикантам або в неті, запастися терпінням і часом, і наярювати організаторам. Важко лише спочатку, бо кожен наступний приїзд в те саме місто збирає все більшу аудиторію. Зараз вже маємо кілька пропозицій від букерів. Сподіваюсь, вони переростуть з порожніх слів у дії і це значно полегшить нам життя.

І.: Оціню у 100%, питання тільки в його якості :)

Л.: Власне питання не так потягнути тур, як якийсь факт, а зробити його логістично зручним, відвідуваним, у хороших клубах і бажано незбитковим. З деякими країнами Європи, насправді, трошки складно все це зробити без букінгу.

Останнім часом в Україні збільшується кількість гуртів, які осідають під крило закордонних лейблів, що є додатковим непоганим способом заявити про себе за межами країни. Чи не розглядаєте подібних варіантів для SYC? Можливо, отримували пропозиції чи придивлялися до певних лейблів.

А.: Ну тут косяк за вами трохи — по Україні ми співпрацюємо з Robustfellow, по Європі — з Kozmik Artifactz.

Минулого року можливість зробити музику повноцінною роботою ви назвали поки нездійсненною мрією дитинства. Також припускали, що перетворивши музику на вимушену міру, ризикуєте лише вбити творчість. Як ви ставитеся до цієї ідеї сьогодні?

А.: Поки нічого не змінилося. Невизначеність. Думали, що тур зі Stoned Jesus прояснить ситуацію, але для мене лишилося більше питань, ніж відповідей. В принципі, з теперішнім нашим рівнем можна нічого не змінювати — тури двічі на рік + літні фестивалі. Але не факт, що ми хотітимемо лишатися на цьому рівні. Поки так, як є, далі — побачимо.

І.: Для мене нічого не змінилось.

Л.: Я досі не відповів для себе на це питання. Займатись тільки музикою звучить дуже романтично, але суттєво збільшує градус прагматизму в саму музику. І саме це насторожує.

Кілька питань про останню платівку. Якщо говорити про нішевість, то альбом "The Sea", як мені здалося, більш націлений на андеґраунд у порівнянні з вашим дебютником. Це був свідомий крок? Чи задоволені ви самі результатом роботи на студії?

А.: Я би сказав, що досі ніякі зовнішні фактори не впливали на творення "The Sea", він цілком такий, як ми хотіли. Ми трохи краще записалися, прискіпливо зводили, додали більше текстів і загальну концепцію. Ми дуже задоволені альбомом і залюбки граємо всі треки з нього. Цей альбом, як закономірний наш розвиток. Ми посміюємось над примітивністю і щирістю "Sandsongs" і ніколи не повторимо "The Sun". Це пройдений етап, ми йдемо далі, граємо цікаве для себе. Звісно, ми не відокремлюємо минулі альбоми від себе. Приймаємо досвід попередніх записів, намагаємося зрозуміти рецепт успішного треку і використовуємо це в подальшому творчому процесі.

І.: Насправді, ми не робимо аналізу ринку перед створенням матеріалу, тому робили просто те, що хотіли. Звісно, ми стараємось керуватись якимось здоровим глуздом і не вестись на тимчасові моди (тому, напевно, в новому матеріалі будуть ретровейвні клавіші, азаза). Загалом я, як завжди, не задоволений, але мені здається, що всі музиканти завжди будуть мати претензії до своїх студійних робіт.

Л.: Скоріше, "The Sun" був націлений на андеґраунд ("Distorted Unit") тусовку. А тут ми просто зробили і записали те, що здавалось нам умісним. Підігріті відгуками від "The Sun" ми взагалі побоювались, що альбом от взагалі не зайде. Якихось кроків типу поцілити в якусь окрему категорію слухача в нас не було.

Що думаєте про оцінки преси і слухачів? Стежили за реакцією у мережі? Наскільки це взагалі вас турбує?

А.: Стежили активно. Ну це ж ах***но цікаво! Пам’ятаю 3 огляди від українських видань. Вони всі мають досить негативне забарвлення. Були здивовані, але не більше. Європейські рецензії зовсім інакше писали про альбом і в середньому ставили 8 з 10. Досі чекаємо, наприклад, свій перший мільйон переглядів/прослуховувань двох альбомів на YouTube. Допомагайте — там небагато лишилося ))

І.: Спершу стежив, бо було цікаво, потім перестав. Я не визначився, наскільки це мене турбує. Деколи турбує, деколи зовсім ні.

Л.: Вони в переважній більшості позитивні, тому це, звичайно, приємно. Зараз слідкую вже і зі сторони просування групи. Бо кожен відгук, особливо від авторитетних джерел — на вагу золота в цей час.

Нещодавно ви вирішили побалувати естетів, випустивши обидва альбоми на касетах. Наскільки ця ідея виправдала ваші очікування в плані реалізації?

А.: Цим цілком займався Філ і лейбл Robustfellow, тому питати треба в них. Загалом вийшло дуже гарно, мені сподобалося. А касета, згрубша, як і диск зараз — вони не потрібні і це лише як підтримка групи або сувенір.

Самі на чому зазвичай слухаєте музику? Колекціонуєте що-небудь на фізичних носіях?

А.: Купую в основному футболки груп та іноді диски, щоб слухати в машині. Музику слухаю на онлайн-платформі і це дуже зручно.

І.: Я вже біля 90 вінілів маю. Також аккаунт на Apple Music, ще багато плейлистів на YouTube слухаю.

Л.: На роботі — стрімінги, вдома — переважно вініл. Вже назбирав пристойну колекцію, тому хіба новинки з цифри слухаю.

Як щодо довгострокових планів гурту? Кліпи? Новий альбом? Чи знаходите зараз час для роботи над новим матеріалом?

А.: Дуже стараємося знайти час на новий альбом. Ніби відтурили практично все, тому засідаємо. Хочемо не писати його 4 роки )))

Хочемо-таки зняти кліп наступного року і організувати весняний і осінній тури. Мріємо про тури у Великій Британії і Австралії :)

І.: Так. Зараз, напевно, сконцентруємось над новим матеріалом.

Л.: Кліп — це болюча тема, з нашими хронометражами це складно з певних причин. Тому не впевнений, що щось буде. А над новим матеріалом як раз активно працюємо.

Альбом "The Sea" Somali Yacht Club доступний на Robustfellow Prods. (CD & Digital) і Kozmik Artifactz (вініл). Слідкуйте за новинами: https://www.facebook.com/Somaliyachtclub/

Інтерв'ю — Юрій Сомов

Коментарі

УВАГА: Беззмістовні або упереджені коментарі можуть бути видалені модератором, а автор таких коментарів може бути забанений.