Старий добрий Rammstein, але вже 10 років по тому. Рецензія на новий альбом гурту
— 8/10

Місяці тизерів і чуток. Здогадок і дискусій. Градус нетерпіння — на межі. Будь-яка інформація — на вагу золота. Правду кажучи, останній подібний ажіотаж на моїй пам'яті, при цьому значно менший, супроводжував вихід альбому "Liebe ist für alle da" (2009). Ось тільки між ним та "Rosenrot" (2005) було всього чотири роки. Зараз — майже десять.

В тому числі і через це не побоюся сказати, що 17 травня вийшов не тільки один з найбільш очікуваних альбомів Rammstein, а й один з найбільш довгоочікуваних альбомів року. Однойменний. Доволі дивний і повний загадок. Одночасно знайомий і настільки несхожий на інших. Змужнілий. Похмурий. Злободенне і чесний. Відкритий настільки, наскільки вистачить бажання його вивчити.

Rammstein ніколи не були типовим рок/метал-гуртом. З першого альбому лірика Тилля Ліндеманна і творчість проекту в цілому зачіпали те, що буквально знаходиться в повітрі. Часом жорсткі та брудні, але завжди відверті питання повсякденності. Предмет того, як влаштовані цей світ і взаємодія людей, які в ньому живуть. Все це нерідко крізь призму чорного гумору, сарказму і вульгарності, але завжди актуально. Цей підхід до написання пісень музиканти пронесли крізь роки, щоразу закріплюючись в ранзі майстрів, здатних створювати музику, яка не має терміну придатності.

Читайте також: Тілль Ліндеманн представив у Києві збірник авторської поезії "Messer"

Останні творчі пориви Ліндеманна, зокрема, сольний проект з Петером Тегтгреном, встановили планку, нижче якої Rammstein не опустилися б. І сьомий студійник — збірка злободенних соціальних тем і страшних збочених історій — прямий тому доказ. Диск, який зібрав 11 повноцінних треків, зажадає від вас часу і бажання копнути глибше. Готовності усвідомити, що пройшло цілих десять років і настав час відійти від умовних "Reise, Reise" та "Rosenrot".

Перше, що викликає альбом "Rammstein" — плутанина в думаках і брак звичного. Тут багато електроніки ("Ausländer", "Weit Weg") і лірики ("Diamant", "Was Ich Liebe"). Тут овердрайв і мотиви Muse ("Sex"), французька та російська мови ("Ausländer") і буквальна істерика Ліндеманна ("Puppe"). Скажімо так, нові шанувальники гурту і вухом не поведуть, а ось старим доведеться прогнати реліз щонайменше двічі.

З повторним прослуховуванням приходить усвідомлення того, що це той самий старий добрий Rammstein c його мужнім, мелодійним вокалом і міцними гітарами. Той самий Rammstein з потужними ударними і злагодженістю кожного треку, в якому також криється сильна смислова частина. Що правда, на цього разу гурт пішов далі — в ногу з часом. Піддався бажанню зробити крок в сторону від релізів-попередників і спробувати щось нове. Чи вийшло це добре? Однозначно так, нехай навіть нові пісні не так і вписуються в трек-лист з хітами "Sehnsucht" або "Mutter".

Якби Rammstein повторили щось на зразок LIFAD, ризик видати прісний реліз був вкрай високим. В даному випадку шанувальники побачать ще одну сторону багатогранної брили, яка здатна дивувати, незалежно від віку, трендів чи досягнутих раніше успіхів.

Читайте також: Петер Тегтгрен – про Pain, Lindemann, Hypocrisy і роботу на студії

Слухаючи "Rammstein", знайдіть час зануритися у переклади, позаяк перед вами не тільки новий альбом, а й одна з найглибших збірок лірики Ліндеманна. У ці 46 з гаком хвилин фронтмен вклав тривожні епізоди з історії Німеччини ("Deutschland", "Radio"), жах і морок безвиході ("Puppe"), пустотливі, життєвий нариси ("Ausländer", "Sex"), а також непросту любов, романтику, наївність і дурні вчинки ("Was Ich Liebe", "Diamant", "Weit Weg", "Tattoo").

В альбомі є як мінімум кілька треків, які дуже легко уявити в сет-листі багатотисячного концерту. До пісні "Puppe" музиканти напевно знімуть кліп, адже це одна з найсильніших і найбільш неординарних записів Rammstein, який рве свідомість на шматки. Наскільки ці здогадки вірні, покаже час і прийдешні концерти гурту в Європі.

На цьому етапі, здавалося б, всі карти розкриті. Однак головною загадкою альбому залишається його оформлення. Сірник на білому тлі — поки нерозгаданий символ, і варіанти на кшталт "Rammstein люблять вогонь" звучать в цьому випадку занадто просто. Напевно музиканти розкриють свої ідеї вже найближчим часом. А поки при вигляді сірника не вдається позбутися думки, що клавішнику в цьому турі буде ой як нелегко.

Рецензія — Юрій Сомов

Коментарі

УВАГА: Беззмістовні або упереджені коментарі можуть бути видалені модератором, а автор таких коментарів може бути забанений.